Герої України
Я пам’ятаю, у долині,Там, де видно гори сині,
Там, де червоная калина
Над струмочком схилилася,
Там дівчина сиділа,
Богові молилася.
Молилася і плакала,
Аж сльози в воду капали.
Ще й із жалем згадувала
Тих, хто загинули,
Тих героїв, що Вкраїну
Свою не покинули,
Тих людей, що загинули
У рідному краї, —
Без них стало сумно і в лісі, і в гаї, —
Тих героїв, що ставали на барикади,
Ворогів відбивали.
Тих, хто хотіли людей врятувати —
Та мертвими впали…
…І раптом ліс затих і більше не шумить,
І навіть соловей замовк на мить,
І, наче сльози, з неба дощ закапав:
Здавалося, сам Бог за тими героями плакав!
